Спільна операційна програма Румунія-Україна-Республіка Молдова, 2007-2013
Інвентаризація, оцінка і зменшення впливу антропогенних джерел забруднення в Нижньодунайському регіоні України, Румунії та Республіки Молдова
MIS–ETC 995
Проект «Інвентаризація, оцінка і зменшення впливу антропогенних джерел забруднення в Нижньодунайському регіоні України, Румунії та Республіки Молдова» MIS-ETC 995 здійснюється у рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013. Програма фінансується Європейським Союзом. Аплікантом Проекту є Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації.
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України відповідальний за активність 1.3 «Оцінка ризиків для людини та гігієни навколишнього середовища джерел забруднення ґрунту і води», мета якої – аналітична оцінка екологічного стану території в зоні Проекту та впливу джерел забруднення на систему життєзабезпечення Нижньодунайського регіону.
Аналітичні оцінки свідчать, що стан довкілля в зоні Нижньодунайського регіону визначається як критичний, а соціальні індикатори значно нижчі в порівнянні з іншими районами регіону.
Українська частина Нижнього Дунаю характеризується відсутністю міських очисних споруд, а також прийманням, зберіганням і використанням великих обсягів води з річки для зрошення (у тому числі вирощування рису) і рибництва. В результаті, значна кількість органічних поживних речовин накопичується у водосховищах (загалом в великих лиманах, розташованих в заплаві), що призводить до цвітіння водоростей і забруднення річки. Слід також зазначити, що є велика кількість могильників і звалищ хімічних відходів в межах прибережної смуги, які забруднюють ґрунтові води. До цього слід додати існування протягом десятиріч проблем технічної, технологічної та організаційної відсталості сільськогосподарського виробництва та ведення домашнього господарства.
Відсутність надійної системи каналізування у м. Вилкове – одного з головних туристичних міст в північній частині дельти Дунаю, а також збільшення обсягів скидання стічних вод і наявності звалищ непридатних пестицидів в зоні Нижньодунайського регіону, є одним з домінуючих чинників екологічного ризику як в регіональному, так і в транскордонному контексті.
Відкритим питанням, яке помітно стримує соціально-економічний розвиток краю, є незадовільна екологічна ситуація водних об’єктів, погіршення екологічного стану Придунайських озер та низька якість води, якою користується частина населення. Незважаючи на те, що Придунав’я є унікальним степовим регіоном, який має величезні запаси прісної води (Дунай, система Придунайських озер, підземні води), чи не найбільш актуальним для цього регіону на даний час є проблеми водокористування та якості питної води. На території субрегіону налічується 288 артсвердловин, з них 131 (45,5%) знаходяться у незадовільному технічному стані, що значно погіршує якість життя населення.
Ключовими екологічними аспектами в зоні Українського Придунав’я є потенційний негативний вплив сховищ для тимчасового зберігання непридатних до застосування пестицидів на якість сільськогосподарських угідь в межах санітарно-захисної зони (в даному випадку – 200м). При цьому, рівень забрудненості ґрунтів на теперішній час не визначено. Тому однозначно говорити про кількісну оцінку впливу звалищ ХЗЗР на стан ґрунтів не виявляється можливим.
Таким чином, найбільш значущими факторами, що негативно впливають на соціум та якість довкілля в зоні Проекту є:
- посилення антропогенного навантаження внаслідок господарської діяльності;
- відсутність належної інфраструктури в зоні Проекту (каналізування, якісного водопостачання, знищення небезпечних відходів тощо);
- наявність певних транскордонних загроз.
Вищезазначене свідчить про необхідність інтегрованого підходу до оцінки еколого-економічного ризику на транскордонному рівні.
Для виявлення небезпек і оцінки їх наслідків у зоні Нижньодунайського регіону проводилась декомпозиція небезпечної ситуації, яка дозволила оцінити ступінь і характер впливу кожного з факторів небезпеки на соціум і навколишнє середовище.
Враховуючи багаторічні статистичні дані та на основі системних аналітичних досліджень визначено найбільш вразливі елементи екосистеми:
- Антропогенне забруднення водних об’єктів внаслідок відсутності належної інфраструктури та попадання в них непридатних пестицидів;
- Погіршення стану ґрунтів прибережної смуги в зоні Нижньодунайського регіону залишками непридатних пестицидів та іншими хімічними елементами;
- Посилення негативного впливу на кількісний та якісний стан біорізноманіття в зоні Нижньодунайського регіону.
На основі розрахунків інтегрального показника стану довкілля в Одеській області згідно Керівництва щодо здійснення інтегральної оцінки стану довкілля (затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 584 від 14.11.2008) визначено ступінь загрози в зоні Нижньодунайського регіону (наразі кількісні параметри уточнюються), що призводить до деградації природо ресурсного потенціалу та обмежує розвиток суспільного капіталу. Аналіз ситуації в зоні Нижньодунайського регіону свідчить про депресивність екологічної та соціальної складової системи життєзабезпечення.
Необхідно констатувати те, що визначення величини прийнятного ризику є досить складним питанням не тільки для України, але й для розвинутих держав.
У ході дослідження було визначено, що методологія оцінки ризику в просторовому контексті повинна базуватися на відповідності її принципів Європейським директивам.
В Україні існує певна «дорожня карта» у вигляді Закону України «Про основи державної екологічної політики України на період до 2020 року)» від 21.12.2012 №2818-VI, якою, крім усього іншого задекларована підготовка «до 2015 року державної цільової програми проведення оцінки та запобігання ризиків здоров’ю населення України від чинників навколишнього природного середовища, що передбачає застосування методології оцінки ризику; запровадження до 2020 року керованого управління екологічним ризиком (включаючи випадки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру)».
Таким чином, у процесі дослідження ризиків та загроз від джерел забруднення, було визначено методологічні засади й основні принципи оцінки ризику та плану ризик-менеджменту території в зоні Проекту.
Зі збірником тез можна ознайомитись тут.